Про вихiднi в Анталii

Iздила цими вихiдними в Анталiю. Бляха, як же там модно! В Анкарi вже троха похолодало (хоча порiвняно з Украiною, то тут звичайно тепло), а в Анталii жара, прозоре море з рибками i такааа краса... але про все по-порядку.

Отже, 15-16 вересня ЛК-Анталiя органiзував стадi-тур для стажорiкiв. З Анкари iхали тiльки я i ше один айсекер. I Взагалi делегатiв було лише 30, але то навiть добре, бо була можливiсть з усiма познайомитись i поспiлкуватись.

В суботу ми iздили в Аспендос дивитись на водоспад, трохи гуляли по Анталii, були в 2 музеях (один з них – музей архiтектури пiд вiдкритим небом, в якому знаходились копii найвизначнiших будiвель Туреччини в людський зрiст). Але найцiкавiше почалось ввечерi, коли ми приiхали в Олiмпос – невеличке курортне мiстечко, яке менi чомусь дуже нагадуэ Буковель з однiэю тiэю рiзницею, що там нема снiгу, зате крiм гiр ще э море. Поселились ми в двохмiсних будиночках ... на деревах. Пiд кожним будиночком гамак, так шо можна собi спати на свiжому повiтрi. А метрiв 10 вiд нашого будиночка – «iдальня» - кiлька вiдкритих альтанок з подушками замiсть стiльцiв i низьким столом... сидиш собi в позi лотоса, попиваеш пивко (безкоштовне, ОС нарейзило :) i думаэш над тим яке життя прекрасне... Пiсля вечерi пiшли на годинку на пляж, а потiм до клюба.
Ну а наступний весь день ми плавали на човнi, загоряли, купались – стрибали у воду прямо з човна (десь певно з 2-метровоi висоти)... Правда перший раз був трохи challenging, бо я взагалi все життя боялась стрибати у воду з висоти, а тут один чувак взяв мене за руку i сказав «стрибаэм на раз-два-три» i в мене якось не було часу пояснити що я боюсь – за двi секунди опинилась у водi :D. Назад в Антaлiю приiхали десь в годинi десятiй i мали ше трохи часу щоб погуляти по набережнiй. Потiм як завше прощання, нiч в автобусi i далi 8 годин вiдчайдушноi боротьби з собою, щоб не заснути на роботi перед комп'ютером. A ще я трохи згорiла в Анталii, то вчора шеф весь день з мене стiбався: «Natali, red color of your skin suits very well to your eyes...», або: «hey you, red nose, how is it going with your marketing research?» :D.

А зара сижу в офiсi i дивлюсь фотки своiх спiвробiтникiв – мiй шеф десь поiхав i вони дуже активно намагаються зi мною спiлкуватись... правда англiйську вони знають гiрше, нiж я турецьку, тому поки-що наша розмова виходить по-турецьки :D